Адміністративний центр Закарпатської області підкорює допитливих мандрівників своїм неповторним шармом. Це багатонаціональне місто з традиціями та колоритом, які формувалися століттями. Воно має славетне минуле та демонструє прогресивність європейського духу.
Про історичний та економічний шлях, культурний і соціальний розвиток Ужгорода, а також про його туристичну привабливість та спадщину детально розповість подальший текст.
Коли та ким було засновано Ужгород
Дослідниками встановлено, що древні поселення на території, де нині розташовується столиця українського Закарпаття, існували ще за 100 тисяч років до початку нашої ери. Археологами були знайдені артефакти, які стали доказом такого твердження.
Проте точну дату виникнення цього міста історія Ужгорода замовчує. Неоднозначну думку щодо його заснування мають і науковці.
Частина істориків вважає, що це місто з’явилося незадовго до 872 року. Такий погляд вони аргументують матеріалами літописного джерела «Історія Угорців». Відповідна хроніка згадує вперше місто Гунг.
Опоненти цих науковців вважають приблизною датою заснування Ужгорода 1154 рік. Ця дата згадана арабським географом-мандрівником Аль-Дрісі в його творі.
А версія про виникнення міста, яку висувають дослідники-археологи, є ще інакшою – вони вважають, що майбутня столиця Закарпаття була заснована на рубежі Х-ХІ століть.
Поширена думка, що фундаторами такого поселення та його першими мешканцями стали так звані білі хорвати.
Хоча точний рік, коли було засновано Ужгород, є відкритою темою для полеміки фахівців, відомо, що це місто за час свого існування мало як мінімум шість різних назв. Його називали Унгваром, Гунгваром, Онгваром, а ще Уноградом, Гункбаром та Оутгородом.
Цікаво, що всі варіанти відповідних найменувань мають практично однаковий переклад. Він звучить як «місто або замок на річці Уж».
Ужгород у період Раннього й Високого Середньовіччя
За даними літописних джерел цієї епохи, на території сучасного адміністративного центру Закарпатської області в період ІХ століття знаходилася слов’янська держава – князівство. Очолював його князь Лаборець.
У період наступних, Х-ХІ століть, ці князівські землі були захоплені угорськими завойовниками. У ті далекі часи нинішнє місто Ужгород, історія якого налічує приблизно тисячу років, було назване загарбниками Унгваром.
Тоді територія цього населеного пункту являла собою фортецю. Від міцності та стійкості цієї твердині великою мірою залежало оборонне значення регіону.
Відомо, що така цитадель витримала напади війська половців, але вона не змогла встояти перед монголо-татарською навалою. Ординцями ця фортеця була спалена вщент.
Відбудова такого форту розпочалася тільки в середині XIV століття. Розпорядження щодо виконання відповідних будівельних робіт було віддане угорським королем Белою IV.
Монарх не лише наказав звести наново оборонне укріплення. Поряд із цим фортом можновладець звелів побудувати сакральну споруду – Горянську ротонду. Цей древній храм зберігся до нашого часу. Нині його можна побачити на околиці міста.
У ті часи Ужгород отримав статус, який він зберігав впродовж більше семиста років. Місто-фортеця стала центром комітату Унг.
У 1318 році вона володарів змінила. Новими господарями оборонних укріплень та оточуючих їх земель стали італійські графи Другети.
Ця династія володіла відповідними територіями понад триста років. У період її панування місто пережило чимало важливих історичних подій. Тоді на місці, де нині височіє Ужгородський замок, правителями була зведена нова фортеця – мурована.
Розвиток та відродження Ужгорода (XV-ХІХ століття)
Спорудження замкового комплексу поклало початок розгортанню будівництва довкола нього. Тут почали з’являтися не тільки житлові будиночки ремісників, селян та замкових і дворових слуг, але й об’єкти інфраструктури. Був побудований міст через річку Уж та перший освітній заклад – школа.
А завдяки заснованому Другетами павлікіанському монастиреві, в містечку почали розвиватися різні сільськогосподарські галузі, зокрема, виноградарство й садівництво.
На початку XV століття влада надала офіційний дозвіл Ужгороду проводити ярмарок державного значення. А в 1430 році він здобув почесний статус «Привілейованого міста».
Історія цього населеного пункту в подальші часи принесла йому чимало трагедій та проблем. Вони були пов’язані з постійними, зумовленими політичними перипетіями війнами, феодальними міжусобицями й нападами турків.
У результаті містечко над Ужем стало суттєво зруйнованим та почало занепадати.
Зміни на краще в його житті почали відбуватися з середини XVІ століття. Відтоді Ужгород став поступово відроджуватися, набуваючи ознак вагомого військового й економічного, торгового центру.
Станом на 1675 рік він мав власну гербову печатку. Викарбуваний на ній герб містечка зображував дві виноградні лози з трьома листками та двома гронами ягід на фоні щита.
Це зображення герба було діючим, зазнаючи час від часу незначних змін, до 1918 року.
Починаючи з другої половини XVІ століття в місті відроджується католицизм, будуються нові храми та перших духовний навчальний заклад – єзуїтська колегія.
Відбувається активний розвиток греко-католицької конфесії, якому посприяло укладання Ужгородської церковної унії в замковому храмі святого Юра.
На кінець XVІІ століття легендарний замок майбутньої столиці Закарпаття став могутньою цитаделлю.
Але доля цьому форту підготувала тяжкі випробування. Твердиня кілька разів захоплювалася повстанцями, очолюваними Імре Текелі. Цей граф вів боротьбу, спрямовану на здобуття Угорщиною незалежності. На той час ужгородські території знаходилися під владою австрійців.
Наступним власником міста став граф Міклош Берчені. У період його панування Ужгород знову відроджувався як політичний та культурний центр.
А з 1711 року, коли місто повторно потрапило під владу австрійських військ, воно стало і осередком торгівлі. Ярмарки, що відбувалися тут, набули міжнародного значення.
З середини ХІХ століття Ужгород стрімко розвиває промисловість. У ньому відбувається відкриття численних підприємств, зокрема, меблевої фабрики, лісопильного заводу та першої друкарні з українським шрифтом у Василіанському монастирі.
Історія Ужгорода у XX столітті
На початок минулого століття в місті функціонувала залізниця та телеграф, що забезпечував зв’язок з Будапештом. 1902 року була введена в експлуатацію перша електростанція міста.
Невдовзі глядачів запросив перший міський театр, відкрилася лікарня під управлінням Ендре Новака.
Етап неймовірного розквіту й розвитку міста розпочався в період Чехословаччини. Тоді місто стало центром краю Підкарпатська Русь. У цей час воно інтенсивно будується та покращує інфраструктуру, відкриваючи численні освітні установи, пошту та банк і навіть аеропорт.
Тоді був споруджений новий транспортний міст, висаджені алеї лип та сакур.
Прихід у місто Другої світової війни його розвиток припинив. Почалися політичні й етнічні репресії. Ужгород знову потрапив під владу Угорщини, яка тривала до 27 жовтня 1944 року.
Після звільнення від окупації до 1991 року він був центром Закарпатської області УРСР. У радянські часи розвиток Ужгорода тривав, хоча він і пильно контролювався комуністичним режимом.
Відбулося відкриття міського університету, краєзнавчого музею, філармонії й картинної галереї. Будувалися й житлові квартали. Але їх багатоповерхівки виглядали типовими й безликими, а інфраструктура нових мікрорайонів не була розвиненою.
Сучасний Ужгород і значення його історії
Від 1991 року це місто є частиною Незалежної Української держави та адміністративним центром Закарпатської області.
За роки Незалежності в ньому були оновлені практично всі вулиці, зведені нові житлові квартали та встановлені скульптурні монументи, що вшановують пам’ять видатних місцевих громадських, культурних та інших діячів.
За традицією в Ужгороді продовжують садити сакури, що радують пишним цвітом численних його гостей.
Нині це місто стало відомим за межами нашої країни туристичним центром, що вабить мандрівників неповторним колоритом, самобутньою архітектурою й численними визначними місцями.
Чимало туристів приїздять до цього атмосферного й мальовничого європейського міста, щоб познайомитися з багатою історичною спадщиною та безліччю унікальних локацій. Серед них увагу гостей приковує славетний Ужгородський замок на найдавніша вулиця Капутільна, яка до нього веде.
Мандрівники відвідують місцеві святині, що є осередками духовності й шедеврами сакрального зодчества. Архітектурними символами Ужгорода вважається колишня синагога, в якій наразі розташовується міська філармонія, древня Горянська ротонда і Хрестовоздвиженський кафедральний храм.
Цікавими для мандрівників об’єктами є Скансен та ботанічний сад УжНУ, а також найдовша на Європейському континенті липова алея.
Сьогодні Ужгород є дивовижним, гостинним містом, яким його мешканці пишаються, а відвідувачі захоплюються. Воно надихає, дивує та дарує затишок і любов.
