Ужгородський греко-католицький Катедральний Собор – це не лише витвір архітектурного мистецтва, але й символ віри, культурного життя та історії Закарпаття. У цій статті ми розглянемо детально інформацію про собор.
Історія Ужгородського кафедрального собору
Ужгородський греко-католицький Катедральний Собор був заснований графом Яношем Другетом Х у 1640 році. Будівництво колегії та церкви на Замковій горі почалося у 1646 році і стало однією з найважливіших архітектурних подій того часу. Ужгородська унія 1649 року була важливим етапом у зміцненні зв’язків між православною церквою Закарпаття та Римським престолом. Освячення церкви Воздвиження Чесного Хреста відбулося у 1651 році, після чого вона стала кафедральним собором Мукачівської єпархії. У 1749 році собор пройшов реконструкцію за проектом архітектора Франца Антона Гіллебрандта, що надало йому новий архітектурний вигляд та підвищило його значення як центру релігійного та культурного життя. Однак у 1773 році орден єзуїтів був скасований папою Климентом XIV, що призвело до змін у діяльності колегії та церкви. Після скасування ордену, колегія стала місцем навчання духовницького кліру та центром культурно-освітньої діяльності.
Етап переходу до греко-католицької єпархії (1773-1944) супроводжувався ключовими подіями та перетвореннями в історії Ужгородського греко-католицького кафедрального собору. У 1775 році імператриця Марія-Тереза передала собор Мукачівській греко-католицькій єпархії, що позначило початок нового етапу в його історії. Завершення перебудови собору та його пристосування до потреб греко-католицького обряду відбулися у 1779 році, а в 1858 році було проведено ґрунтовне оновлення інтер’єру. У 1939 році, під час угорської окупації Закарпаття, собор зазнав руйнувань, що стало серйозним випробуванням для його існування. Важливими особистостями цього періоду були митрополит Йосиф Бачинський, що почав процес переходу собору до греко-католицького обряду, та єпископи Михайло Мануїл Ольшавський і Іван Бочко, які провели реконструкцію та реставрацію споруди. Отець Августин Волошин, видатний греко-католицький священик та письменник, також вніс вагомий внесок у розвиток церковного життя.
Початок радянського періоду (1944-1990) для Ужгородського греко-католицького кафедрального собору означав тотальну трансформацію та втрату свободи віросповідання. У 1944 році радянська влада ліквідувала Мукачівську греко-католицьку єпархію, а собор був конфіскований. Протягом 1945-1950-х років споруда використовувалась як склад і піддавалась частковій руйнації. У 1970-ті розпочалася реставрація собору з метою збереження його як архітектурної пам’ятки, проте без відновлення релігійних елементів. 1989-1990 роки позначили початок перебудови та послаблення радянського режиму, а також легалізацію греко-католицької церкви в Україні, що відкрило можливість повернення собору віруючим.
Етап відродження греко-католицької церкви (1990- і до сьогодення) для Ужгородського греко-католицького кафедрального собору ознаменувався періодом змін та відновлення його ролі як релігійного, культурного та архітектурного об’єкта. У 1991 році собор був повернутий греко-католицькій громаді після радянського періоду. Протягом 1992-2000 років пройшла масштабна реставрація та реконструкція споруди, проведена з участю українських та зарубіжних фахівців з метою відновлення його первозданного вигляду та релігійного значення. У 2001 році собор був освячений Папою Іваном Павлом II під час його історичного візиту до України. Після цього собор став діючим храмом і символом Ужгорода, використовуваним для різноманітних подій. Важливою особистістю цього періоду був митрополит Милан Шашік, який відіграв ключову роль у відродженні собору та його реставрації. Також відзначається візит Папи Івана Павла II, який став важливою подією для греко-католицької громади України.
Архітектура Ужгородського греко-католицького Катедрального Собору
Собор збудований у стилі пізнього бароко з елементами неокласицизму. Він має величні куполи, витончені колони та багаті орнаменти. Фасад собору прикрашений скульптурами святих та рельєфами на біблійні сюжети. Інтер’єр собору не менш вражаючий, ніж його екстер’єр. Він оздоблений фресками, скульптурами, вітражами та позолоченими різьбленими деталями. Вівтар собору – справжній шедевр мистецтва бароко.
Єпархія Ужгородського кафедрального собору
Ужгородський греко-католицький кафедральний собор відіграє важливу роль у духовному та культурному житті не лише міста Ужгорода, але і всієї Ужгородської єпархії. Єпархія, яку очолює єпископ Мирослав Любачівський, має свої коріння у столітній історії католицької віри на Закарпатті. Вона охоплює територію Закарпатської області України та частину Словаччини, служачи духовним центром для вірян у цьому регіоні.З Ужгородської єпархії звільняється енергія віри, культурна спадщина та активна участь у соціальних програмах. Тут функціонують 3 деканати, об’єднуючи 240 парафій, які обслуговуються понад 300 священиками. Собор є не лише місцем поклоніння, а й центром релігійного навчання, духовної допомоги та активної участі у житті громади.Єпархія має широкий спектр діяльності, що включає душпастирство, катехизацію, освіту та соціальне служіння. Вона стала місцем, де віряни можуть знайти духовну підтримку, отримати релігійні знання та взяти участь у благодійних заходах для допомоги потребуючим.
Графік богослужінь в Ужгородському греко-католицькому кафедральному соборі
Зверніть увагу, що графік богослужінь може змінюватися залежно від свята або дня тижня.
Будні дні:
- 7:00 – Божественна Літургія
- 18:00 – Вечірня
Неділя та свята:
- 6:30 – Божественна Літургія (мирування)
- 7:30 – Утреня
- 9:45 – Божественна Літургія (мирування)
- 11:30 – Божественна Літургія (українською мовою) (мирування)
- 14:00 – Божественна Літургія (угорською мовою)
- 16:30 – Вечірня
Також, щодня після вечірньої відбувається Молебень до Богородиці. Ужгородський кафедральний собор знаходиться за адерсою : площа Кафедральна,3. Контактний номер телефону : +380 322 23 07 74.
Оглянувши Ужгородський греко-католицький Катедральний Собор, ми запрошуємо вас у захопливу подорож історією та культурою через відвідання цього визначного символу Ужгорода.
Більше про цікаве минуле Закарпаття читайте в категорії “Історія Ужгорода” на нашому сайті.
Ukrainian